Отож, сьогодні, 17.04.2016 року сталася знакова подія для Федерації Мотоспорту України. Проведено перший офіційний етап чемпіонату України з флет-треку.
Цвях програми ще полягає в тому, що у це було проведено у Львові, де розвиток трекових перегонів будь-якого виду, взагалі поза межею вимирання. То ж, незважаючи на це, все ж було приведено доріжку до хоч якогось стану, щоб вона виглядала як трекова, мало того, навіть гарева. Викотили грейдера, і проорали бур'яни, трохи розрівняли. Насипку нібито не чіпали. Хоча стверджувати не буду, бо не бачив і не чув.
В загальному, стан треку можна описати однією фотографією, яка його, власне і характеризує.
Це дуже сумно спостерігати, проте, варто відмітити, борти, все ж, пофарбували.
Але повернемось до змагань. Поки організатори налаштовували закулісні лаштунки, гонщики та їх команди обговорювали тактику та стратегію гонки, зважаючи на зовсім новий для них вид спорту.
Сітки заїздів, як у класичному спідвеї, тут не має. Є, фактично, відбіркові заїзди, в яких учасники мають можливість вибороти путівку у фінальний заїзд.
Переможців очікували призи, що причаїлися на п'єдесталі пошани.
Переможцям представляється можливість отримати отакі кубки від ФМУ.
До речі, варто відмітити, що тут же на треці всі учасники мали можливість отримати ліцензію від ФМУ на рік, або ж тільки на один етап перегонів.
В 15-00 організатори змагань запросили гонщиків на доріжку для параду.
Вишикувались в лінію, почалась офіційна частина.
Представлення гонщиків поіменно так і не відбулось, тому, на жаль, не можу сказати склад учасників. Та і всім іншим глядачам з трибун це також залишилось загадкою. Хто такі і звідки вони - невідомо. Це великий і жирний мінус організаторам. Навіть міста-учасники перегонів не були названі.
Проте, офіційна частина в розпалі, лунають потужні та яскраві промови, глядачі слухають та аплодують. Деякі, навіть стоячи.
До речі, про глядачів. Їх було, як для Львова, багато. Можливо, зіграла велику роль погода, оскільки було дуже тепло, як для цього періоду часу.
Процедура підняття прапору була доручена самим молодим та самому старшому учасникам змагань.
Пролунав гімн України.
Рівняння на прапор.
Далі було ще кілька палких промов, і змагання були оголошені відкритими.
Відкривались змагання з заїзду самих юних спортсменів. Їх було аж два спочатку, а потім залишився один. Це був Д. Муха, який, власне, і виграв цей етап в своєму класі, оскільки його суперник мав прикрий схід з дистанції з технічних причин ще в першому заїзді, фактично на старті. То ж їздив він у гордій самотності.
Почались перші відбіркові заїзди до півфіналів. Стартувало, переважно, одразу по 7 гонщиків. Варто зазначити, що процедура старту відбувалась по змаху прапорця, оскільки стартову машинку, яка мала б виконувати свою безпосередню функцію, хтось кудись навіщось вкрав. Навіть сліду не залишилось. Тому контролювати такі штуки, як фальстарт і т.д. просто ніяк. Я особисто бачив кільки красномовних фальстартів, чи можливо, як в спідвеї, нерівних стартів, але на це ніхто не звертав уваги. Я думаю, що світлова сигналізація з суддівської кабіни просто не працювала, тому ті ж судді на поворотах просто не могли нічого вдіяти, при всьому бажанні головного судді, який, можливо, і намагався тиснути кнопку червоного світлофора. Хоча червоні прапорці в них були. Але для чого - загадка.
Далі пішла сама гонка, описувати перипетії не стану, оскільки, як я вже сказав вище, учасників нам не представили, тому можна лише здогадуватись, що там відбувалось.
Хочеться відмітити, що доріжку, фактично, не поливали. Ну як не поливали... Поливали, але дуже слабо. На один заїзд не вистачало. Про виїзд трактора чи грейдера для підготовки доріжки говорити взагалі не приходиться. Хоча, можливо, у регламенті флет-треку така опція навіть і не передбачена. Тут сперечатись не буду.
Гонка пройшла без особливих ексцесів, якщо не враховувати одне прикре падіння, госпіталізацію одного учасника.
Кажуть, ніби закінчилось сильним розтягом зв'язок.
Потім ще кілька заїздів...
Радісне святкування на треку...
І нагородження переможців.
Отож, перейдемо до висновків.
Ідея має право на життя. Я радий, що хоч щось починають робити. Якийсь рух почався, і можливо, колись, до Львова повернеться спідвей. Гонщики з часом підтягнуть майстерність і перегони будуть більш видовищними. Як сказали досвідчені вболівальники спідвею з Рівного та Червонограду, треба зняти гальма з мотоциклів і залишити одну передачу. Тоді все буде по іншому :) Але то жарти.
Про організацію: варто все ж прислухатись до того, що спортсменів варто називати на параді учасників. Це і їм приємно, глядачі кожного персонально привітають, і в подальшому, коли буде хоч якась програмка чи роздрукована сітка заїздів, можна буде слідкувати за ходом гонки. А це важливо, як на мене.
Ну і сама споруда мототреку. Це просто приголомшує. Хочеться дізнатись на чиєму він балансі, і хто його так "гарно" доглядає.
Висновок: чекаємо наступного етапу, який, згідно календаря ФМУ, повинен відбутись 28.08.2016 р. То буде третій етап. Де буде проходити другий - поки не відомо.
Немає коментарів:
Дописати коментар